Український ракетний комплекс Грім - 2

Український оперативно - тактичний ракетний комплекс Грім - 2. 

Після розпаду СРСР, з 1994 році , у місті Дніпрі була розроблена ідея створення оперативно -тактичної ракети яка в подальшому отримала назву Грім 2.  Ракета розроблялась   для своєї армії з дальністю польоту  до 500 км.  Тоді ця розробка називалася «Борисфен» і вважалося, що саме вона мала замінити застарілі ракети, отримані українською армією в спадок від радянської армії тактичних ракет типу «Точка-У». 

 

Стверджувалося, що новий комплекс — це високоточна зброя нового покоління, здатна забезпечити створення надійного щита неядерного стримування, як для самої України, так і для будь-якої держави. Проте на тлі постійного скорочення армії і вирішення соціальних проблем, в умовах хронічного безгрошів'я, лобістів у цієї ідеї було мало.

 

Створення ракетного комплексу Грім почалося в 2015 році в 2018 році було виготовлено два пускових комплекси один для  України інший для Саудівської Аравії яка таємно фінансувала проект. 

 

 Характеристики комплексу були озвучені у 2016 році

 

Оперативно - тактичний ракетний комплекс «Грім» розробляється для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на дальностях від 50 до 280 км. Бойовий блок одноступеневої балістичної ракети проектується масою 480 кг. Бойова частина могла бути виконана за моноблочною або касетною схемою. 

 

Моноблочна схема використовує осколково - фугасну або проникаючу осколково - фугасну ампулу. Касетна бойова частина споряджена осколково - фугасними бойовими елементами. Розрахункова площа ураження ракети при використанні осколково - фугасного типу ракети  враження понад 10 000 м², а касетного заряду — 2–3 гектари. . 

Бортова система управління ракети інерційна, комплектується системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними).

 

Читати - Ракетний комплекс Нептун 

 

Ракети, що планувалися  для використання у РК «Грім», розроблялися з універсальними характеристиками. При використанні її характеристики дозволяють вражати наземні, морські і повітряні цілі залежно від встановленої бойової частини ракети і системи наведення.

 

Дальність у 280 км є формальним обмеженням для експортної версії ракети, а для потреб власної армії дальність стрільби комплексу може бути збільшена до 450—500 км.

 

Політ ракети може відбуватися не тільки за прогнозованою балістичною траєкторією, а й за аеробалістичною. При такій траєкторії вона робить непередбачувані «стрибки», ухиляючись від протиракет противника. Це має допомагати в подоланні системи протиповітряної оборони ворога будь-якої складності. 

 

Більш детально про ракетну програму у відео